Тема «Космос» у програмі «Горизонт-2020»

Космічні дослідження підтримуються в програмі «Горизонт-2020» за напрямком «Лідерство у промисловості» відповідно до головної мети і завдання сприяти рентабельній конкурентоспроможній та інноваційній космічній промисловості (в тому числі малих і середніх підприємств), і науковому співтовариству, розвивати й використовувати космічну інфраструктуру для задоволення майбутньої політики об’єднання та громадських потреб.

Ґрунтуючись на успіхах Сьомої рамкової програми (FP7), «Горизонт-2020» дозволить Європейській дослідній спільноті розробити інноваційні космічні технології та оперативні концепції «від ідеї – до демонстрації у космосі» і використовувати космічну інформацію для наукової, суспільної або комерційної мети. Це зафіксує і структуруватиме космічні дослідження та інновації на європейському рівні і зверне увагу на ключові аспекти, зазначені у зверненні комісії «Промислова політика ЄС у космічній галузі: Вивільнення потенціалу для зростання у космічному секторі».

Дії здійснюватимуть спільно з науково-дослідною діяльністю держав-членів ЄС та Європейського космічного агентства (ЄКА). З цією метою передбачається посилення координації між різними сторонами.

Пропозиція комісії для «Горизонт-2020» установлює такий девіз для космічної та науково-дослідної галузі ЄС на 2014-2020 рр.: «Приготуйтеся до зростаючої ролі космосу в майбутньому і скористайтеся його перевагами вже зараз».

 

Робочу програму було складено для вирішення цих проблем шляхом:

• визначення пріоритетів двох існуючих космічних флагманів ЄС – Європейської глобальної навігаційної супутникової системи (EGNSS) і дистанційного зондування Землі, що отримують переваги, які вони можуть генерувати в найближчі роки, та забезпечення їх високотехнологічного рівня у майбутньому;
• забезпечення підтримки третього пріоритету космічної політики ЄС: захисту космічної інфраструктури і, зокрема, створення системи космічного стеження і системи спостереження на європейському рівні;
• забезпечення підтримки промисловості ЄС для досягнення цілей, визначених у повідомленні комісії щодо промислової політики у космічній сфері, зокрема, для підтримання та підвищення конкурентоспроможності галузі та її виробничо-збутових ланцюжків на світовому ринку;
• забезпечення того, щоб інвестиції в Європі, направлені у космічну інфраструктуру, використовувалися вінтересах громадян, а також підтримували європейську космічну науку;
• підвищення позиції Європи як привабливого партнера для міжнародної співпраці в галузі космічної науки тадосліджень.

1) Супутникова навігація

Європейська глобальна навігаційна супутникова система (EGNSS), яка працює під громадським контролем, охоплює супутникові радіонавігаційні системи, створені в рамках програми Galileo та Європейської геостаціонарної системи покриття (EGNOS).

Програма Galileo надаватиме навігаційні послуги і підвищить доступність та надійність інших систем GNSS, забезпечуючи при цьому європейську незалежність від інших глобальних навігаційних систем. Це забезпечить стратегічну перевагу для Європи і в цілому максимізує соціально-економічні переваги для європейських громадян.

«Горизонт-2020» супроводжуватиме розгортання інфраструктури через сприяння подальшому розширенню програмних додатків EGNSS, підготування безпечного використання за допомогою розроблення послуг, що регулюються урядом та передбачення майбутньої еволюції інфраструктури EGNSS.

Ці заходи в рамках програми «Горизонт-2020» доповнюють фінансування інфраструктури та роботи EGNSS, яке надходитиме з бюджету відповідно до Постанови Європейського парламенту і Ради з питань реалізації та експлуатації європейських супутникових навігаційних систем.

Для задоволення загальних цілей програми Galileo і сприяння поглибленню EGNOS і Galileo, розроблення програмних додатків має життєво важливе значення. Нові супутникові навігаційні додатки розробляють щодня.

Вони охоплюють численні сектори світової економіки. Очікуваний глобальний ринок досягне позначки 240 млрд євро до 2020 року.

Ці заходи створять для європейської промисловості корисні можливості для набуття знань і досвіду, необхідних для конкуренції у міжнародному середовищі. Малі та середні підприємства є ключовими гравцями відносно інновацій у цьому секторі.

Застосування космічних технологій також буде стосуватися відповідних соціальних завдань.

2) Спостереження за поверхнею Землі

За останнє десятиріччя Європа створила автономний потенціал для спостережень з космосу і оперативні служби у сфері охорони навколишнього середовища, а також необхідну структуру керування, включаючи сфери зміни клімату, цивільного захисту та безпеки. Працюючі супутники надають дані на відкритій основі, а також на комерційних засадах, і доповнюються першими у своєму роді науково-дослідними супутниками.

За час свого існування «Горизонт-2020» надаватиме підтримку заходам у рамках програмиCopernicus, фокусуючись на безперервності надання попередніх «передопераційних» послуг до кінця 2014 року та сприяючи поглибленню використання даних ДЗЗ (і, зокрема, в рамках програмиCopernicus), у програмних додатках і комерційній експлуатації, а також на виконання науково-конструкторської та виробничої діяльності у відповідь на еволюцію завдань конкретних сервісів, виявлених операційними вимогами в рамках програми Copernicus.

У 2014-2015 рр. необхідно підвищити науковооперативну й комерційну експлуатацію існуючої іперспективної європейської космічної інфраструктури, стимулюючи появу нових ідей щодо того, щоможна спостерігати з космосу, і того, яка інформація може бути прихована серед існуючих даних ДЗЗ різних видів.

Дослідження, які заохочуватимуть такі нові ідеї, забезпечать лідерство Європи в галузі космічних додатків у майбутньому і дозволять Європі ефективно вирішувати свої дослідні проблеми, а також зосередитися на основних напрямках стратегічної програми для «Горизонт-2020» за допомогою інноваційних підходів у рамках головних завдань громадськості.

3) Захист європейських ресурсів у космосі та з космосу

Із збільшенням залежності від космічних послуг прагнення захистити нашу космічну інфраструктуру стало невід’ємною частиною нашого суспільства. Будь-яке відключення навіть частини космічної інфраструктури може мати значні наслідки для добре функціонуючої господарської діяльності та безпеки громадян і погіршуватиме надання екстрених послуг.

Значне космічне випромінювання та космічні частинки можуть призвести до пошкодження космічного апарата і наземної інфраструктури, такої як електричні мережі та мережі зв’язку.

Діяльність у сфері космічної погоди спрямована на розуміння, моніторинг і прогнозування таких явищ з метою зменшення їх наслідків та запобігання їм. Необхідні дослідження для кращого розуміння у цій сфері і перетворення наукових знань в оперативні послуги.

Навколоземні об’єкти, такі як астероїди і комети, у разі потраплення на землю можуть призвести до руйнувань такого ступеня, що це може поставити під загрозу виживання усього людства. Для вирішення цієї глобальної проблеми наукові дослідження сприятимуть скоординованим міжнародним зусиллям для прогнозування і зменшення наслідків загроз з боку навколоземних об’єктів.

4) Конкурентоспроможність європейських космічних технологій

Конкурентоспроможність, незалежність та інновації європейського космічного сектору (у тому числі малих і середніх підприємств) мають бути забезпечені шляхом сприяння розвитку космічних технологій.

Всеосяжна мета полягає у сприянні на європейському рівні, разом з державами-членами ЄС та ЄКА, збереженню та подальшому розвитку конкурентоспроможної та підприємницької космічної галузі та зміцненню європейської незалежності у сегменті космічних систем. Це дозволяє досягнути високого рівня у галузі космічних технологій та оперативних концепцій від ідеї до демонстрації у відповідних наземних умовах та/або у космічному просторі.

Конкурентоспроможність європейської космічної промисловості істотно залежить від її продуктивності в умовах глобального ринку, який має високу мінливість порівняно з інституційним ринком.

Здатність реагувати на контрактні можливості на світовій арені з використанням повторювальних технологій для супутників є критичним фактором успіху і залежить від вільного доступу інтеграторів до підсистем та обладнання в Європі.

Для забезпечення конкурентної переваги, підсистеми та/або обладнання мають бути технологічно зрілими (тобто на адекватному рівні готовності технології – TRL-14, можливо доведені шляхом льотних випробувань) і супроводжуватися адекватними темпами виробництва. Європейський фокус у галузі майбутніх космічних технологій, рівнем вище від поточного рівня техніки, має бути посиленим упродовж усього ланцюжка TRL: від низьких TRL ключових технологій до демонстрації та перевірки систем на орбіті.

Технології, що дозволяють повторне використання, сприятимуть підвищенню конкурентоспроможності промисловості. З цією метою рекомендують дослідження модульних елементів багаторазового використання.

Стандартизація таких модульних компонентів шляхом існуючих пропозицій, як, наприклад, Координація європейських космічних компонентів (ESCC) і Європейське співробітництво в галузі космічних стандартів (ECSS) та їх інтерфейсів в Європі оптимізуватиме інвестиції і полегшить доступ до комерційних ринків, що розвиваються.

Необхідним у цьому аспекті є пошук синергії та поточної роботи з ЄКА в галузі стандартизації технологій.

Ознайомитися із робочою прогамою на 2018-2020 роки “Leadership in Enabling and Industrial Technologies-Space” Ви можете за посиланням: